Пролежні

Пролежні – ще рани, які виникають внаслідок тривалого стиснення м’яких тканин між найбільш виступаючими ділянками скелету та поверхнею ліжка. За рахунок запустівання судин порушується життєдіяльність тканини та формування некрозу. Існують характерні місця локалізації. Найчастіше це проекція сідниць, копчика, задньої поверхні п’ят, лопаток та потилиці.
Класифікують пролежні за ступенем ушкодження м’яких тканин в глибину.
1. Перша стадія характеризується гіперемією, набряком, ущільненням шкіри. Відмічається сповільнення кровообігу та порушенням обмінних процесів. На даному етапі зміни в тканині є зворотніми при адекватному лікуванні.
2. Друга стадія характеризується утворенням епідермальних міхурів з можливим відшаруванням і утворенням ерозивних раньових дефектів. При цьому підшкірна жирова клітковина не ушкоджується.
3. При третій стадії в процес втягуються підшкірна клітковина з формуванням некротичних ушкоджень.
4. Четверта стадія характеризується розповсюдженням некротичних змін на мязи та інші нижче лежачі структури.
Методика лікування.
Найважливішою умовою успішного лікування пролежнів є виключення дії етіологічного фактору що привів до данного захворювання (зняття тиску на рану). Якщо не виключити цей фактор ніякі варіанти лікування не будуть ефективними.
Найкраще для профілактики використовувати пневматичні протипролежневі матраци з автоматизованою циркуляцією повітря. 
При першій стадії на змінену шкіру накладається повязка з засобом «Унібіол». Перевязка один раз на добу. За 2-3 доби гіперемія та набряк зникає, а шкіра повертається до попереднього вигляду.
При другій стадії процес лікування більш тривалий. За наявності епідермального міхура проводиться його видалення для повноцінного доступу лікувального засобу до раньової поверхні. Перевязка 2 рази на добу. Методика перевязки: на 8-10 шарову марлеву серветку за допомогою медичного шпателя тонким шаром наноситься засіб. Рана не обробляється дезінфікуючими розчинами (перикис водню 3%, спирт, йод та ін.), а виділення з рани промокаються стерильною марлевою серветкою.
При третій та четвертій стадії тривалість лікування залежить від глибини ран, та коригується індивідуально. Методика лікування така ж як і при другій стадії. 
Ведення процесу лікування на всьому протязі тільки під повязкою, до утворення сформованої шкіри.